розрепетуватися
РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати.
— Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й богу домолитись (Н.-Лев., VI, 1966, 353);
Олімпіада, як завжди, розрепетувалася на все Село Руське, а сьогодні особливо була люта (Чорн., Визвол. земля, 1950, 65);
// на кого. Голосно розкричатися на кого-небудь.
— На Сибір тебе, клятий! — розрепетувався храбрий [хоробрий] Забіяка на безталанного Карпа (Мирний, І, 1954, 259).
Словник української мови (СУМ-11)