розрепетуватися
РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Початирепетувати, довго репетувати.
– Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й Богу домолитись (І. Нечуй-Левицький);
Олімпіада, як завжди, розрепетувалася на все Село Руське, а сьогодні особливо була люта (С. Чорнобривець);
Він не знаходив іншого пояснення, як те, що сестра підходить до життя із споживацькою міркою. Розрепетувалася: селянська хата, примітивна із примітивною криницею-журавлем, годувала і поїла всі формації, пережила феодалізм, кріпосництво, капіталізм... Всіх годувала, всіх поїла (Б. Харчук);
// на кого. Голосно розкричатися на кого-небудь.
– На Сибір тебе, клятий! – розрепетувався храбрий [хоробрий] Забіяка на безталанного Карпа (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)