розрепетуватися

РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.

Початирепетувати, довго репетувати.

– Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й Богу домолитись (І. Нечуй-Левицький);

Олімпіада, як завжди, розрепетувалася на все Село Руське, а сьогодні особливо була люта (С. Чорнобривець);

Він не знаходив іншого пояснення, як те, що сестра підходить до життя із споживацькою міркою. Розрепетувалася: селянська хата, примітивна із примітивною криницею-журавлем, годувала і поїла всі формації, пережила феодалізм, кріпосництво, капіталізм... Всіх годувала, всіх поїла (Б. Харчук);

// на кого. Голосно розкричатися на кого-небудь.

– На Сибір тебе, клятий! – розрепетувався храбрий [хоробрий] Забіяка на безталанного Карпа (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрепетуватися — розрепетува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розрепетуватися — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. розрепетуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати. || на кого. Голосно розкричатися на кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розрепетуватися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. розрепетуватися — РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати. — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й богу домолитись (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. розрепетуватися — Розрепетува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Раскричаться, расшумѣться. Ном. № 9102. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується. Стор. МПр. 153. Словник української мови Грінченка