розрепетуватися
РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. (багато й довго); РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм. (про птахів). Тадзьо, котрий у третій кімнаті сидів досі тихо, нагадав собі буки і розкричався заново (О. Маковей); Він не хотів розуміти. Розшумівся, як самовар, що ось-ось має збігати (М. Коцюбинський); — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? (І. Нечуй-Левицький); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (О. Гончар); Старі вантажники гримнули на них: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб); Перекупки чогось розґвалтувались на базарі (Словник Б. Грінченка); Коняка злякалася крику й понесла, Ситник розгукався ще більше (П. Загребельний); — Хіба я водюся з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний); Дитина роззіпалась (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- розрепетуватися — розрепетува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розрепетуватися — див. кричати Словник синонімів Вусика
- розрепетуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати. || на кого. Голосно розкричатися на кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрепетуватися — РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Початирепетувати, довго репетувати. – Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й Богу домолитись (І. Словник української мови у 20 томах
- розрепетуватися — РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати. — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? Не дав мені й богу домолитись (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- розрепетуватися — Розрепетува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Раскричаться, расшумѣться. Ном. № 9102. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується. Стор. МПр. 153. Словник української мови Грінченка