розряджений
РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розряди́ти¹.
РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ², а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розряди́ти².
2. у знач. прикм. Дуже гарно, пишно вбраний, одягнений.
Хлібороби якось понуро дивилися.. на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (Мирний, III, 1954, 232).
Словник української мови (СУМ-11)