розрядження
РОЗРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розряди́ти¹, розряджа́ти і стан за знач. розряди́тися¹, розряджа́тися 1-3.
Невже ж він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери (Вільде, Сестри.., 1958, 539).
Словник української мови (СУМ-11)