розрядження

РОЗРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розряди́ти¹, розряджа́ти і стан за знач. розряди́тися¹, розряджа́тися 1-3.

Невже ж він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери (Вільде, Сестри.., 1958, 539).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрядження — розря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розрядження — -я, с. Дія за знач. розрядити I, розряджати і стан за знач. розрядитися I, розряджатися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрядження — РОЗРЯ́ДЖЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. розряди́ти¹ і стан за знач. розряди́тися¹. Невже ж він не бачить, не відчуває, що атмосфера довкола нас починає згущуватись і що саме від нього повинно прийти розрядження цієї атмосфери (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах