розрядити

Значення в інших словниках

1. розрядити — розряди́ти 1 дієслово доконаного виду позбавити заряду; позбавити напруженості розряди́ти 2 дієслово доконаного виду пишно одягти Орфографічний словник української мови
2. розрядити — I див. розряджати I. II див. розряджати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрядити — РОЗРЯДИ́ТИ¹ див. розряджа́ти¹. РОЗРЯДИ́ТИ² див. розряджа́ти². Словник української мови у 20 томах
4. розрядити — розряди́ти атмосфе́ру. Зняти або послабити напруження в певній ситуації; змінити становище на краще. Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі. Фразеологічний словник української мови
5. розрядити — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови