1. Фразеологічний словник української мови

розрядити

розряди́ти атмосфе́ру. Зняти або послабити напруження в певній ситуації; змінити становище на краще. Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі.— Тепер тягніть,— звернувся він до Тайок (Ю. Яновський); Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (О. Ковінька).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрядити — розряди́ти 1 дієслово доконаного виду позбавити заряду; позбавити напруженості розряди́ти 2 дієслово доконаного виду пишно одягти Орфографічний словник української мови
  2. розрядити — I див. розряджати I. II див. розряджати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрядити — РОЗРЯДИ́ТИ¹ див. розряджа́ти¹. РОЗРЯДИ́ТИ² див. розряджа́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. розрядити — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  5. розрядити — РОЗРЯДИ́ТИ¹ див. розряджа́ти¹. РОЗРЯДИ́ТИ² див. розряджа́ти². Словник української мови в 11 томах