Словник української мови в 11 томах

розсекретити

РОЗСЕКРЕ́ТИТИ див. розсекре́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розсекретити — розсекре́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розсекретити — див. розсекречувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсекретити — РОЗСЕКРЕ́ТИТИ див. розсекре́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розсекретити — РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ (робити доступним, відомим щось таємне), РОЗТАЄМНИ́ЧУВАТИ розм. — Док.: розсекре́тити, розтаємни́чити. — Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? (Ю. Збанацький).  Словник синонімів української мови