розсвічуватися

РОЗСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док., розм. Починати сяяти, світитися.

Її очі зверталися туди, мов притягані таємною силою, розсвічуючися розкішно (Коб., І, 1956, 518);

Тільки що зірочки засяли.. на небесах, тільки що розсвітились (Кв.-Осн., II, 1956, 40);

// перен. Прояснятися.

Лиха й досі зазнав він чимало,.. але все то лихо тепер немов щезло в його молодій пам’яті, — ні, не щезло,.. розсвітилося якось (Фр., IV, 1950, 482).

Значення в інших словниках

1. розсвічуватися — розсві́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розсвічуватися — див. горіти  Словник синонімів Вусика
3. розсвічуватися — -ується, недок., розсвітитися, -світиться, док., розм. Починати сяяти, світитися. || перен. Прояснятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсвічуватися — РОЗСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док., розм. Починати сяяти, світитися. Її очі зверталися туди, мов притягані таємною силою, розсвічуючися розкішно (О. Кобилянська); На небі одна по одній розсвічувались зорі (Н.  Словник української мови у 20 томах