1. Словник української мови в 11 томах

розсвічуватися

РОЗСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док., розм. Починати сяяти, світитися.

Її очі зверталися туди, мов притягані таємною силою, розсвічуючися розкішно (Коб., І, 1956, 518);

Тільки що зірочки засяли.. на небесах, тільки що розсвітились (Кв.-Осн., II, 1956, 40);

// перен. Прояснятися.

Лиха й досі зазнав він чимало,.. але все то лихо тепер немов щезло в його молодій пам’яті, — ні, не щезло,.. розсвітилося якось (Фр., IV, 1950, 482).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвічуватися — розсві́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розсвічуватися — див. горіти Словник синонімів Вусика
  3. розсвічуватися — -ується, недок., розсвітитися, -світиться, док., розм. Починати сяяти, світитися. || перен. Прояснятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсвічуватися — РОЗСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСВІТИ́ТИСЯ, сві́титься, док., розм. Починати сяяти, світитися. Її очі зверталися туди, мов притягані таємною силою, розсвічуючися розкішно (О. Кобилянська); На небі одна по одній розсвічувались зорі (Н. Словник української мови у 20 томах