розселяти

РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех.

1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох).

Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному степу України (Вол., Самоцвіти, 1952, 101);

Кар перевів команду з зимового стану на літній, тобто розселив моряків по каютах (Трубл., Лахтак, 1953, 186).

2. Розмішати, поселяти окремо один від одного, в різні місця.

Значення в інших словниках

1. розселяти — розселя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розселяти — -яю, -яєш і розселювати, -юю, -юєш, недок., розселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Розміщувати, поселяти (всіх чи багатьох). 2》 Розміщувати, поселяти окремо один від одного, в різні місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розселяти — РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого. 1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох). Як творив наш Бог мир, то йшов він із заходу на схід і розселяв по землі, де що треба за планом (І.  Словник української мови у 20 томах