розселяти

РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого.

1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох).

Як творив наш Бог мир, то йшов він із заходу на схід і розселяв по землі, де що треба за планом (І. Багряний);

Настановляється козацьким гетьманом полковник Могиленко, йому доручається організувати козацьке військо та розселювати його по всьому краю (з наук. літ.);

Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному степу України (І. Волошин);

Кар перевів команду з зимового стану на літній, тобто розселив моряків по каютах (М. Трублаїні).

2. Розміщати, поселяти окремо один від одного, в різні місця.

Шахтарів-прохідників, які не сьогодні-завтра з'являться, розселятимуть по хатах (Микола Чернявський).

Значення в інших словниках

1. розселяти — розселя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розселяти — -яю, -яєш і розселювати, -юю, -юєш, недок., розселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Розміщувати, поселяти (всіх чи багатьох). 2》 Розміщувати, поселяти окремо один від одного, в різні місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розселяти — РОЗСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Розміщати, поселяти (всіх або багатьох). Організаторів повстання заслали на каторгу, а всіх інших жителів села розселили по південному степу України (Вол.  Словник української мови в 11 томах