розсердити

РОЗСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. Привести кого-небудь у стан роздратування, обурення, гніву.

Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (Фр., IV, 1950, 223);

— Цього Марка треба тільки розсердити, — пересвідчилися дівчата, — тоді він страшний та лютий стає (Горд., Дівчина.., 1954, 189).

Значення в інших словниках

1. розсердити — (зробити когось сердитим) розгнівати, розізлити, (сильніше) розлютити, роз'ярити.  Словник синонімів Полюги
2. розсердити — розсе́рдити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. розсердити — -джу, -диш, док., перех. Привести кого-небудь у стан роздратування, обурення, гніву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсердити — РОЗСЕ́РДИТИ див. розсе́рджувати.  Словник української мови у 20 томах
5. розсердити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти...  Словник синонімів української мови
6. розсердити — Розсердити, -джу, -диш гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду. Чуб. V. 210.  Словник української мови Грінченка