розслабленість
РОЗСЛА́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розсла́блений 2.
Перестало.. шуміти в голові. Але натомість опанувала нудота, млосна розслабленість (Коз., Листи.., 1967, 189);
В позі Кравцова ще виразніше проступила розслабленість і байдужість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94).
Словник української мови (СУМ-11)