розсохлий

РОЗСО́ХЛИЙ, а, е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання.

Він узяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Смолич, II, 1958, 16);

На приступцях вітряка, крізь щілини розсохлих дощок проросли пагони полину (Логв., Давні рани, 1961, 181).

Значення в інших словниках

1. розсохлий — розсо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розсохлий — -а, -е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсохлий — РОЗСО́ХЛИЙ, а, е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання. Він узяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. розсохлий — Розсо́хлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)