Словник української мови в 11 томах

розстібний

РОЗСТІБНИ́Й, а́, е́. Який не має застібок, з полами, що вільно розходяться.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розстібний — розстібни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розстібний — -а, -е. Який не має застібок, з полами, що вільно розходяться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстібний — РОЗСТІБНИ́Й, а́, е́. Який не має застібок, з полами, що вільно розходяться.  Словник української мови у 20 томах