Словник української мови в 11 томах

розстібнути

РОЗСТІ́БНУТИ див. розстіба́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розстібнути — розсті́бнути дієслово доконаного виду розстібну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розстібнути — див. розстібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстібнути — РОЗСТІБНУ́ТИ див. розстіба́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розстібнути — РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал.  Словник синонімів української мови