розсудний

РОЗСУ́ДНИЙ, а, е, діал. Розсудливий.

Голос її був такий тихенький, такий м’який, мова її була така розсудна (Фр., VIII, 1952, 231).

Значення в інших словниках

1. розсудний — розсу́дний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. розсудний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. розсудний — -а, -е, діал. Розсудливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсудний — РОЗСУ́ДНИЙ, а, е, діал. Розсудливий. Голос її був такий тихенький, такий м'який, мова її була така розсудна (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. розсудний — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови