розсідланий

РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсідла́ти.

Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (Мал., Звенигора, 1959, 292).

Значення в інших словниках

1. розсідланий — розсі́дланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розсідланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсідлати. || розсідлано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. розсідланий — Розсі́дланий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)