Великий тлумачний словник сучасної мови

розсідланий

розсі́дланий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розсідлати.

|| розсідлано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсідланий — розсі́дланий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розсідланий — Розсі́дланий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (Мал., Звенигора, 1959, 292).  Словник української мови в 11 томах