розсідланий
розсі́дланий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розсідлати.
|| розсідлано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсідланий — розсі́дланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- розсідланий — Розсі́дланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (Мал., Звенигора, 1959, 292). Словник української мови в 11 томах