1. Словник української мови у 20 томах

розсідланий

РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розсідла́ти.

Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсідланий — розсі́дланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсідланий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсідлати. || розсідлано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсідланий — Розсі́дланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсідланий — РОЗСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсідла́ти. Не пошлю я гінців передати привіт, Бо розсідлані коні в моєму загоні (Мал., Звенигора, 1959, 292). Словник української мови в 11 томах