розташовувати
РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.
Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добирались сюди самі, а тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів’ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках ждати грузовиків (Гончар, Людина.., 1960, 158);
Білогрудові було дивно, що його досвідчений начальник штабу так розташував сили (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 7);
// Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення.
Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455);
Колгосп розташував обидва токи так, щоб недалеко возити зерно (Колг. село, 10.VII 1954, 2);
// Розміщати, розставляти в певному порядку, сніввідносячи окремі частини чого-небудь;
// Влаштовувати, оселяти де-небудь на проживання, відпочинок і т. ін.
Вони розташовують полк по квартирах, і він, капітан Бугров, викликає до себе в штаб офіцерів (Мик., II, 1957, 280);
Моргунов розташував свою роту на відпочинок (Тют., Вир, 1964, 492);
Взимку в Уілстоні розташували на переформування десантну дивізію (Мокр., Сто колючок.., 1961, 51).
Словник української мови (СУМ-11)