розташовувати

РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.

Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добирались сюди самі, а тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів'ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках ждати грузовиків [вантажівок] (О. Гончар);

Білогрудові було дивно, що його досвідчений начальник штабу так розташував сили (Ю. Бедзик);

// Знаходити, вибирати місце для чого-небудь.

Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори (А. Хижняк);

Розташували обидва токи так, щоб недалеко возити зерно (з газ.);

// Розміщати, розставляти в певному порядку, сніввідносячи окремі частини чого-небудь.;

// Влаштовувати, оселяти де-небудь на проживання, відпочинок і т. ін.

Вони розташовують полк по квартирах, і він, капітан Бугров, викликає до себе в штаб офіцерів (І. Микитенко);

Моргунов розташував свою роту на відпочинок (Григорій Тютюнник);

Взимку в Уілстоні розташували на переформування десантну дивізію (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. розташовувати — розташо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розташовувати — -ую, -уєш, недок., розташувати, -ую, -уєш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. || Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розташовувати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців.  Словник синонімів української мови
4. розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували.  Словник української мови в 11 томах