розташовувати
РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.
Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добирались сюди самі, а тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів'ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках ждати грузовиків [вантажівок] (О. Гончар);
Білогрудові було дивно, що його досвідчений начальник штабу так розташував сили (Ю. Бедзик);
// Знаходити, вибирати місце для чого-небудь.
Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори (А. Хижняк);
Розташували обидва токи так, щоб недалеко возити зерно (з газ.);
// Розміщати, розставляти в певному порядку, сніввідносячи окремі частини чого-небудь.;
// Влаштовувати, оселяти де-небудь на проживання, відпочинок і т. ін.
Вони розташовують полк по квартирах, і він, капітан Бугров, викликає до себе в штаб офіцерів (І. Микитенко);
Моргунов розташував свою роту на відпочинок (Григорій Тютюнник);
Взимку в Уілстоні розташували на переформування десантну дивізію (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- розташовувати — розташо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розташовувати — -ую, -уєш, недок., розташувати, -ую, -уєш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. || Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розташовувати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Словник синонімів української мови
- розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Словник української мови в 11 томах