1. Словник синонімів української мови

розташовувати

РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Гнали їх тими ж самими шляхами, що й заробітчан із каховських ярмарків, розміщали в тих же самих батрацьких казармах (О. Гончар); Щодень разом зі своїми пансіоністами приходив (учитель) до школи, розміщував їх по класах і сам сидів у школі весь час шкільної науки (І. Франко); Вони розташовують полк по квартирах (І. Микитенко); Ділячи студентів по номерах, їх знов мішали між собою, поміщаючи навіть земляків окроме (І. Нечуй-Левицький); Де мені містити вас з дітворою? (Г. Квітка-Основ'яненко); Пальмі необхідно багато повітря, тому тулить її на підвіконні не рекомендується (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розташовувати — розташо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розташовувати — -ую, -уєш, недок., розташувати, -ую, -уєш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. || Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Словник української мови у 20 томах
  4. розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Словник української мови в 11 томах