1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розташовувати

розташо́вувати

-ую, -уєш, недок., розташувати, -ую, -уєш, док., перех.

Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.

|| Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення.

|| Розміщати, розставляти в певному порядку, співвідносячи окремі частини чого-небудь.

|| Влаштовувати, оселяти де-небудь на проживання, відпочинок і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розташовувати — розташо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Словник української мови у 20 томах
  3. розташовувати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Словник синонімів української мови
  4. розташовувати — РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Словник української мови в 11 томах