розтлінний

РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е. Морально розкладений; розбещений.

Розтлінний світ;

// Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності.

В п’єсі [«Житейське море» Карпенка-Карого] реалістично відтворено деморалізуючий, розтлінний вплив буржуазно-поміщицького середовища на окремих акторів (Іст. укр. літ., I, 1954, 465);

У політичній і виховній роботі партійні організації повинні рішуче викривати розтлінну буржуазну ідеологію (Ком. Укр., 1, 1959, 10).

Значення в інших словниках

1. розтлінний — розтлі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтлінний — -а, -е. Морально розкладений; розбещений. || Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтлінний — РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е. Морально розкладений; розбещений. Розтлінний бандит; // Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності. Розтлінний вплив.  Словник української мови у 20 томах
4. розтлінний — РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М.  Словник синонімів української мови