розтлінний

розтлі́нний

-а, -е.

Морально розкладений; розбещений.

|| Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності.

Значення в інших словниках

1. розтлінний — розтлі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтлінний — РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е. Морально розкладений; розбещений. Розтлінний бандит; // Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності. Розтлінний вплив.  Словник української мови у 20 томах
3. розтлінний — РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М.  Словник синонімів української мови
4. розтлінний — РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е. Морально розкладений; розбещений. Розтлінний світ; // Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності.  Словник української мови в 11 томах