розтовкмачений

РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкма́чити.

Значення в інших словниках

1. розтовкмачений — розтовкма́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтовкмачений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкмачити. || розтовкмачено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкма́чити.  Словник української мови у 20 томах