розтовкмачений

розтовкма́чений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкмачити.

|| розтовкмачено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розтовкмачений — розтовкма́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтовкма́чити.  Словник української мови у 20 томах
3. розтовкмачений — РОЗТОВКМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтовкма́чити.  Словник української мови в 11 томах