розторощити

РОЗТОРОЩИ́ТИ, рощу́, ро́щиш, док., перех., діал. Розтрощити.

Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю… (Фр., XI, 1952, 152).

Значення в інших словниках

1. розторощити — розторощи́ти дієслово доконаного виду розтрощити діал.  Орфографічний словник української мови
2. розторощити — -рощу, -рощиш, док., перех., діал. Розтрощити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розторощити — РОЗТОРОЩИ́ТИ див. розторо́щувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розторощити — РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм.  Словник синонімів української мови