розточений

РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточи́ти¹;

// розто́чено, безос. присудк. сл.

На ньому [тракторі] немає живого місця — ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено (Ю. Янов., II, 1954, 134).

РОЗТО́ЧЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточи́ти².

РОЗТО́ЧЕНИЙ³, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розточи́ти³.

Ріпники і про те розказували, як хорі їх товариші умирали.., розточені червами (Фр., V, 1951, 300).

Значення в інших словниках

1. розточений — розто́чений 1 дієприкметник оброблений на токарному верстаті розто́чений 2 дієприкметник розповсюджений; змарнований розто́чений 3 дієприкметник зруйнований діал.  Орфографічний словник української мови
2. розточений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити I. || розточено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити II. III -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розточений — РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розточи́ти¹. За величиною коефіцієнтів тертя та тиску в шарі змащення водою встановлено, що дослідження проводилися при напіврідинному терті.  Словник української мови у 20 томах