розточений

розто́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити I.

|| розточено, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити II.

III -а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити III.

Значення в інших словниках

1. розточений — розто́чений 1 дієприкметник оброблений на токарному верстаті розто́чений 2 дієприкметник розповсюджений; змарнований розто́чений 3 дієприкметник зруйнований діал.  Орфографічний словник української мови
2. розточений — РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розточи́ти¹. За величиною коефіцієнтів тертя та тиску в шарі змащення водою встановлено, що дослідження проводилися при напіврідинному терті.  Словник української мови у 20 томах
3. розточений — РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточи́ти¹; // розто́чено, безос. присудк. сл. На ньому [тракторі] немає живого місця — ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено (Ю. Янов., II, 1954, 134).  Словник української мови в 11 томах