розточник
РОЗТО́ЧНИК, а, ч. Те саме, що розто́чувальник.
Синові пощастило виконати мудрий житейський заповіт батька. Токар, шліфувальник, фрезерувальник, розточник, свердлувальник, слюсар… У всіх цих спеціальностях він — майстер високого класу (Роб. газ., 9. IX 1965, 1).
Словник української мови (СУМ-11)