розточка

РОЗТО́ЧКА, и, ж. Дія за знач. розточи́ти¹, розто́чувати.

Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Ткач, Арена, 1960, 34);

Тепер на пункті організована централізована розточка і припасування підшипників (Роб. газ., 29.I 1965, 2).

Значення в інших словниках

1. розточка — розто́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розточка — -и, ж. Дія за знач. розточити I, розточувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови