розтравляти

РОЗТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРАВИ́ТИ, травлю́, тра́виш: мн. розтра́влять; док., перех.

1. спец. Поглиблювати або піднімати рельєф малюнка кислотою або якоюсь іншою їдкою речовиною.

2. перен., розм. Необережними словами або діями примушувати знову переживати що-небудь тяжке, неприємне, посилювати відчуття чогось болісного.

— Та годі, мамо, обзивалася невістка,— ви тільки мене і себе оцими словами розтравляєте! (Григ., Вибр., 1959, 146).

Розтравля́ти (розтра́влювати, розтрави́ти) ду́шу (се́рце) чию (чиє) — викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання.

— Не розтравляй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (Стельмах, І, 1962, 114).

Значення в інших словниках

1. розтравляти — розтравля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтравляти — -яю, -яєш і розтравлювати, -юю, -юєш, недок., розтравити, -травлю, -травиш; мн. розтравлять; док., перех. 1》 спец. Поглиблювати або піднімати рельєф малюнка кислотою або якоюсь іншою їдкою речовиною. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтравляти — РОЗТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРАВИ́ТИ, травлю́, тра́виш: мн. розтра́влять; док., кого, що. 1. спец. Поглиблювати або піднімати рельєф малюнка кислотою або якоюсь іншою їдкою речовиною. 2. перен., розм.  Словник української мови у 20 томах
4. розтравляти — ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови