розтринькувач

РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь.

На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок.. викрадав з його оселі, з його родини.. виводив обманом дорогу людину. А рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (Вол., Місячне срібло, 1961, 83).

Значення в інших словниках

1. розтринькувач — розтри́нькувач іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтринькувач — див. марнотратник  Словник синонімів Вусика
3. розтринькувач — -а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок .. викрадав з його оселі, з його родини .. виводив обманом дорогу людину.  Словник української мови у 20 томах
5. розтринькувач — МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О.  Словник синонімів української мови