1. Словник української мови в 11 томах

розтринькувач

РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь.

На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок.. викрадав з його оселі, з його родини.. виводив обманом дорогу людину. А рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (Вол., Місячне срібло, 1961, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтринькувач — розтри́нькувач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтринькувач — див. марнотратник Словник синонімів Вусика
  3. розтринькувач — -а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок .. викрадав з його оселі, з його родини .. виводив обманом дорогу людину. Словник української мови у 20 томах
  5. розтринькувач — МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Словник синонімів української мови