розтринькувач

розтри́нькувач

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтринькувач — див. марнотратник Словник синонімів Вусика
  2. розтринькувач — -а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок .. викрадав з його оселі, з його родини .. виводив обманом дорогу людину. Словник української мови у 20 томах
  4. розтринькувач — МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Словник синонімів української мови
  5. розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок.. викрадав з його оселі, з його родини.. виводив обманом дорогу людину. Словник української мови в 11 томах