розтринькувач
МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Олесь); (Гурт левітів:) Ми тепер, як діти марнотратця, покутуєм безвинно батьків довг (Леся Українка); А рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (І. Волошин).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтринькувач — розтри́нькувач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- розтринькувач — див. марнотратник Словник синонімів Вусика
- розтринькувач — -а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок .. викрадав з його оселі, з його родини .. виводив обманом дорогу людину. Словник української мови у 20 томах
- розтринькувач — РОЗТРИ́НЬКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто розтринькує що-небудь. На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок.. викрадав з його оселі, з його родини.. виводив обманом дорогу людину. Словник української мови в 11 томах