розтятий

РОЗТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтя́ти;

// У знач. прикм.

Гардеробниця тітка Настя, підкасана вище колін, у мокрих гумових чоботях з розтятими халявами, стояла над відром з величезним віхтем (Хор., Місто.., 1962, 6);

[Яким:] Може, .. Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… (Гр., II, 1963, 547).

Значення в інших словниках

1. розтятий — розтя́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтяти. || розтято, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтятий — РОЗТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтя́ти. Друга демонструється свиня, розтята повздовж на дві половини. Кожна її половина завішена в окремій посудині-вітрині (із журн.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. розтятий — Розтя́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)