розтіпати

РОЗТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Привести в повне безладдя, розтріпати, розкуйовдити;

// безос.

Вирували вітри з дощами, виложили недоношені хліба — крутнуло, завернуло, придавило, розтіпало, викрутило хліб (Горд., Дівчина.., 1954, 235).

Значення в інших словниках

1. розтіпати — розтіпа́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтіпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Привести в повне безладдя, розтріпати, розкуйовдити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтіпати — РОЗТІПА́ТИ див. розті́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розтіпати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови