Великий тлумачний словник сучасної мови

розтіпати

розтіпа́ти

-аю, -аєш, док., перех., розм.

Привести в повне безладдя, розтріпати, розкуйовдити.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтіпати — розтіпа́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розтіпати — РОЗТІПА́ТИ див. розті́пувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтіпати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розтіпати — РОЗТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Привести в повне безладдя, розтріпати, розкуйовдити; // безос. Вирували вітри з дощами, виложили недоношені хліба — крутнуло, завернуло, придавило, розтіпало, викрутило хліб (Горд., Дівчина.., 1954, 235).  Словник української мови в 11 томах