розтіпаний

розті́паний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтіпати.

|| розтіпано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розтіпаний — розті́паний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтіпаний — РОЗТІ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розтіпа́ти; // у знач. прикм. Гануш жартовливо й делікатно брав Настю за пальчики й направляв на клавіші. Балабушиха вгляділа те, і в її розтіпаній голові несподівано майнула думка: їй заманулось і собі вчитись на фортеп'яні в Гануша (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. розтіпаний — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. розтіпаний — РОЗТІ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розтіпа́ти.  Словник української мови в 11 томах