розхвалюватися
РОЗХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док.
1. розм. Починати надміру хвалитися.
А додому йди,— не розхвалюйся (Сл. Гр.);
Цар говорить: — Князю Змію! Що накажеш — все зумію! — Розходився, розхваливсь, Трохи з лави не зваливсь (Перв., Казки.., 1958, 39).
2. тільки недок. Пас. до розхва́лювати.
Словник української мови (СУМ-11)