розхвалюватися
РОЗХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, док.
1. розм. Починати надміру хвалитися.
А додому йди, – не розхвалюйся (Сл. Б. Грінченка);
Цар говорить: – Князю Змію! Що накажеш – все зумію! – Розходився, розхваливсь, Трохи з лави не зваливсь (Л. Первомайський).
2. тільки недок. Пас. до розхва́лювати.
Розхвалювавались нові підручники.
Словник української мови (СУМ-20)