Словник української мови у 20 томах

розхвалювати

РОЗХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., кого, що.

Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь.

Льонька Устюжанін .. так розхвалював Мишка, що тому стало ніяково (Ю. Збанацький);

– Якщо про Гриця [розповідала Віолета], тоді про мене, – засміявся хлопець. – А що вона розповідала? – Розхвалювала. .. На врубелівського “Демона”, каже, схожий! (О. Бердник);

Він дуже добре і розумно розказував свій білет, і митрополит розхвалив і академію, і професорів, і студентів (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розхвалювати — розхва́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розхвалювати — Вихваляти, <�дуже> хвалити, розславлювати, с. ПРОСЛАВЛЯТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. розхвалювати — див. хвалити  Словник синонімів Вусика
  4. розхвалювати — -юю, -юєш, недок., розхвалити, -хвалю, -хвалиш, док., перех. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розхвалювати — ХВАЛИ́ТИ (висловлювати похвалу комусь, чомусь), ПОХВАЛЯ́ТИ рідше; ВИХВАЛЯ́ТИ (ВИХВА́ЛЮВАТИ), ВИСЛАВЛЯТИ, РОЗСЛАВЛЯТИ, РОЗХВА́ЛЮВАТИ, НАХВА́ЛЮВАТИ (НАХВАЛЯ́ТИ), ПІДНО́СИТИ (дуже, надмірно). — Док.: похвали́ти, розхвали́ти, піднести́.  Словник синонімів української мови
  6. розхвалювати — Розхва́лювати, -люю, -люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розхвалювати — РОЗХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь. Льонька Устюжанін.. так розхвалював Мишка, що тому стало ніяково (Збан., Таємниця..  Словник української мови в 11 томах